Так вот, моя история началась с того момента, когда я услышал о новой закладке, которая разлетелась в нашей районе. Я всегда был любителем разных экспериментов, поэтому решил попробовать что-то новое. И так, я отправился на поиски этого заклинания, чтобы окунуться в мир неземных ощущений.
К сожалению, мне пришлось потратить несколько дней, чтобы найти толкача, который был готов поделиться этой новой закладкой. Но наконец-то, я нашел его. Он был типичным толкачом с кепкой наобрат и "крутыми" очками. Я подошел к нему и прошептал: "Эй, чувак, слышал, ты знаешь, где достать ту новую закладку?" Он посмотрел на меня и ухмыльнулся, сказав: "Ты тот парень, который все хотят попробовать? Давай, смотри, у меня есть что-то особенное на складе. Называется бутират. Горячий шток, братишка".
Мои глаза загорелись от волнения, и я сказал: "Дай мне пять граммов этого бутирата". Толкач быстро посмотрел по сторонам, а затем достал небольшой пакетик с белым порошком. "Это будет твое путешествие в другое измерение, мой маленький наркоманчик", сказал он с ухмылкой на лице. Я отдал ему деньги и быстро спрятал пакетик в карман, чтобы никто не заметил.
Когда я вернулся домой, я решил немного чиллить перед тем, как попробовать эту новую закладку. Я включил стрим одного из своих любимых геймеров и решил отложить все дела на потом. Этот чувак был настоящим знатоком марихуаны и часто говорил о том, как он выращивает свою закладку при помощи гидропоники.
Ну, а я решил запалить дудку с марихуаной, чтобы чуть-чуть подготовить мой мозг к предстоящему путешествию. Когда я вдохнул первую дымку, я почувствовал, как все мышцы расслабились, и мир стал каким-то более ярким и прекрасным. Я закрыл глаза и представил, как скоро я окунусь в новое состояние с бутиратом.
Наконец, настал долгожданный момент. Я достал пакетик с бутиратом и аккуратно насыпал немного порошка на терку. Затем я приложил терку к ноздрям и вдохнул весь порошок одним мощным движением. Мой нос закипел, и все сразу стало каким-то нереальным.
Когда я открыл глаза, я понял, что меня перенесло в параллельный мир. Все вокруг светилось и тряслось, словно я находился внутри прожектора на концерте. Каждая улица и каждый дом оживали и разговаривали со мной. Я был одновременно везде и нигде.
Спустя некоторое время я вспомнил, что я должен быть на битве экстрасенсов. В этот момент я понял, что наркотик открыл для меня новые грани реальности и позволил мне увидеть то, что никогда не видел прежде. Я шел по улицам и сражался с другими экстрасенсами, использовавших различные способы искусства и магии.
Пока я был в этом состоянии, кислота LSD пронизывала мои мысли и ощущения. Я видел яркие краски и слышал необычные звуки. Мои восприятие и воображение были настолько расширены, что я чувствовал себя невидимым магом, управляющим всем вокруг.
Битва продолжалась, и я понял, что мои соперники тоже были наркоманами. Все мы были в похожем состоянии, и каждый из нас использовал свои уникальные способности, чтобы победить. Некоторые экстрасенсы использовали гипноз, другие создавали сильные энергетические поля, а я умел поразить врагов сильными энергетическими вспышками из рук.
В конце концов, я победил в этой битве экстрасенсов и получил награду – вечную славу и признание. Это было такое интенсивное и неповторимое путешествие, но я понял, что такой мир не является настоящим, и я должен найти свою собственную цель и истинное счастье в жизни.
Так что, мои друзья, помните, что наркотики – это смертельно опасная игра. Будьте разумными и осторожными, и не позволяйте себе быть пленником таких веществ. Жизнь – это настоящее приключение, и оно полно прекрасных вещей, которые не требуют от нас участия в таких опасных и безумных экспериментах.
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.